Казка про Мару

Час роботи
Квитки
Адреса

Казка про Мару

Міфопоема ЛІНИ КОСТЕНКО

У темних лісах і широких степах, де ніч шепоче крізь трави, а світлячки малюють дорогу, живе давня історія про дівчину Марисю. Люди прозвали її Марою, бо її обличчя було дволиким: одна половина світилася ніжною красою, а інша - лякала потворністю.

У пошуках зцілення Марися звертається до Мудрої Баби - всесильної у поганих справах і безпорадної у добрих. Саме вона відсилає дівчину до Дурного Чоловіка, який завжди готовий допомогти. Він пропонує Марисі вроду, але в обмін зажене потворність у її душу. Тут і розкриється відповідь на головне питання: чи справді зовнішня краса не варта нічого, якщо серце гниле?

У виставі оживає тривожна поетика тексту: темрява й світло переплітаються, ляльки дивують своєю красою й химерністю, а сцена нагадує місце, де казка стикається з притчею, а дитячий світ - із дорослими питаннями.

«Казка про Мару» - вистава, яка не боїться темних відтінків, бо саме на їхньому тлі світло сяє яскравіше.