Коли та як робити зауваження чужим дітям: правила ввічливості


Опубліковано 17 Червень 2021 о 10:00

Блог Діти в місті Львів >  Виховання та догляд >  Коли та як робити зауваження чужим дітям: правила ввічливості


Коли та як робити зауваження чужим дітям: правила ввічливості

Photo: Freepik


Конфлікти на дитячому майданчику — не рідкість. Ось у вашої дитини хтось відбирає іграшку. Ваше батьківське серце не витримує: треба терміново йти на допомогу! Не поспішайте, добре подумайте, перш ніж втручатися. Дитячі сварки — спосіб отримати досвід взаємодії одне з одним, самому знайти вихід з важкої ситуації. Але якщо ви бачите, що дитина сама не справляється, не гріх і втрутитися.


Коли варто зробити зауваження чужій дитині


Іноді поведінка дитини настільки обурлива, що вимагає втручання з боку. Що можете зробити ви? Звичайно, найкраще безпосередньо звернутися до батьків або опікунів дитини, оскільки саме вони повинні вирішити ситуацію. Але в окремих випадках зауваження варто зробити саме дитині.


Батьків дитини немає поблизу


Якщо батьків дитини немає поруч, а ситуація вимагає негайного втручання, тоді зробити зауваження цілком доречно. Сміливо робіть зауваження, якщо побачили, що дитина вибігає на проїжджу частину дороги або б’є іншого малюка.


Батьки не реагують на погану поведінку


Трапляється, що батьки перебувають поруч та бачать що відбувається (наприклад, їх дитина забирає іграшку в іншої), але вважають за краще не втручатися.

Тоді ви можете зробити зауваження дитині, але з урахуванням наших рекомендацій, написаних нижче.


Може виникнути небезпечна для здоров’я ситуація


Необхідно втручатися в конфлікт, якщо існує ризик отримання травми.


Є ризик отримати фінансові збитки


Доречно зробити зауваження дитині, якщо вона по необережності або усвідомлено може завдати фінансової шкоди.


Наприклад, малюк в магазині взяв дорогу річ, яку може розбити, поки його батьки відволіклися і не бачать. У цій ситуації конфлікту не виникне, адже таким чином ви допоможете саме батькам, яким довелося б оплатити зіпсовану річ.


Бувають й інші ситуації, в яких дитина, свідомо чи ні, може зіпсувати вашу особисту річ — наприклад, схопивши ваш телефон. В цьому випадку слід забрати у малюка свою річ і зробити йому зауваження.


Як правильно робити зауваження

Photo: Freepik


Здебільшого батькам не подобається, коли інші дорослі роблять їхній дитині зауваження. Мами й тата рефлекторно починають захищати свою дитину, що досить неконструктивно: це заважає розібратися в ситуації. Майте це на увазі, і вже якщо ви вирішили закликати чужу дитину до порядку, будьте ввічливі й тактовні.


Правило перше — з дітьми розбираються батьки


Зазвичай батьки знаходяться поруч із дитиною та цілком можуть самостійно впоратися зі своїм чадом. Але є винятки.

Чужа дитина ображає твою дитину, чужа дитина бере без дозволу ваші іграшки, батьки цієї дитини не реагують на ситуацію або їх не видно поруч — в такому випадку варто втрутитися.


Правило друге — утримайтеся від виховання чужої дитини


Ми не виховуємо чужих дітей, ми позначаємо кордону допустимого щодо своєї дитини і її права на свої іграшки, речі, гаджети.


Як це виглядає (звучить) на практиці. Замість «не штовхайся» говоримо — «я не дозволяю тобі штовхати мою дівчинку», або «будь ласка, не штовхай мою донечку». Замість «не чіпай!» кажемо — «це наш самокат, я не дозволяю тобі його брати», або «це наш самокат, перш ніж його взяти, попроси, будь ласка, дозволу у Діми».


Ми не виховуємо чужих дітей, ми встановлюємо та контролюємо правила гри.

Замість «не відбирай у Маші самокат!» пояснюємо — «ви катаєтеся по черзі, ти прокотився, зараз Маша проїде коло, потім знову ти». Замість «віддай Маші самокат» нагадуємо — «зараз Машина чергу кататися», і міцно тримаєте самокат.


Правило третє — не даємо оцінок поведінці


Ми не даємо оцінку поведінці дитини, ми просимо її не доставляти дискомфорт іншим людям (нам).


Якщо чужа дитина заважає вам, наприклад, штурхає ногами сидіння в автобусі і зачіпає вас — замість «не штовхайся» або «не теліпай ногами», скажіть краще «будь ласка, не штовхай мене».


Правило четверте — ви чемна та вихована доросла людина


Використовуйте впевнений, але доброзичливий тон. Ми не лаємо чужу дитину, ми просимо її не заважати нам. Ввічливість допоможе не посваритися з батьками цієї дитини. І не викличе різкий протест проти вас у самої дитини.


Діти вчаться соціальній взаємодії у дорослих. Поважайте малюка, і він, коли виросте, буде поважати вас та інших людей. Не кричіть на чужу дитину, і вона ймовірно не буде кричати на вашого малюка.


Правило п’яте — не слід переходити на особистості


Не можна робити зауваження, коли дитина плаче. Який би дискомфорт у вас це не викликало, батьки розберуться самі. Як би вам не здавалося, що батьки не справляються, вони впораються самі. Тільки батьки знають, чому дитина плаче, чому не може заспокоїтися та що робити, щоб вона перестала плакати.


Фамільярничати з дитиною теж не варто. «Ти чого б’єшся», «Ти чого це ревеш» — це фамільярність. І для дітей вона настільки ж образлива, як і для дорослих, але дитина не може вам адекватно відповісти і захистити свої кордони, які ви порушуєте формою звернення.


Не радимо й обговорювати поведінку дитини та її батьків в третій особі за їх присутності. Це неприпустиме порушення особистих кордонів дитини і батьків. Зрозуміло, що ви розсерджені й вам хочеться «помститися», але утримайтеся, щоб не опускайтеся до базарного рівня.


Правило шосте — звертайтеся до батьків без звинувачень, без грубості


Допустимі форми:

  • «Будьте ласкаві, зверніть увагу, ваш малюк засмучується, що я не даю йому наш самокат»;
  • «Здається, в пісочниці назріває сварка. Ваша дитина там є?»;
  • «Вибачте, ви не могли б притримати ніжки малюка?»;
  • «Допоможіть мені, будь ласка, організувати чергу на гірку»;


І якщо батьки попросили вибачення за свого малюка і втрутилися в ситуацію, не варто продовжувати цю розмову.






Підпишись на щотижневу програму від "Діти в місті"


Пошук